На Дніпропетровщині відбулася знакова подія — приватизація Вільногірського гірничо-металургійного комбінату, найбільшого в Україні підприємства з видобутку та збагачення титанових руд. Його новим власником стала компанія з азербайджанським капіталом — “Цемін Україна”, що належить бізнесмену Насібу Хасанову, засновнику холдингу NEQSOL Group. Вартість угоди склала 3,94 мільярда гривень.
Комбінат входив до складу акціонерного товариства «Обʼєднана гірничо-хімічна компанія» (ОГХК), яка є одним зі 100 найбільших платників податків у державі. Це другий за всю історію України випадок відкритого продажу великого промислового підприємства — після славнозвісної приватизації «Криворіжсталі» у 2005 році.
Один учасник і знижена ціна: чому так сталося
Аукціон з приватизації ОГХК не викликав конкуренції — участь у ньому взяла лише одна компанія. Це пояснюється воєнною ситуацією та зниженим інтересом іноземних інвесторів до довгострокових вкладень в українську промисловість у період ризиків і нестабільності. Хоча у 2021 році стартова ціна комбінату сягала 3,7 млрд грн (близько 133 млн доларів), нинішня сума — хоч і формально більша у гривневому еквіваленті — відповідає лише близько 95 млн доларів за поточним курсом.
Та навіть за таких умов, зазначає голова Дніпропетровської обласної ради Микола Лукашук, факт приватизації варто сприймати як позитивний сигнал: «Інвестор все ж таки знайшовся — і це свідчення віри у потенціал України та її економіку. Це також результат великої роботи Фонду держмайна».
Новий власник — з-за кордону. Які це несе ризики?
Насіб Хасанов, який через NEQSOL володіє також «Vodafone Україна», тепер має у власності й стратегічне підприємство титанової галузі. Це викликає занепокоєння в експертів та політиків. Адже йдеться не лише про великого роботодавця в Камʼянському районі, а й про джерело критичного ресурсу для авіаційної, оборонної та космічної галузей.
«Передача такого підприємства в руки іноземного бізнесу — це не лише економічне, а й стратегічне питання. Залежність від зовнішнього контролю над видобутком титану може мати довгострокові наслідки для національної безпеки», — зазначив Лукашук.
Що далі: модернізація, робочі місця та економічні перспективи
За словами чиновників, держава не має ресурсів на модернізацію гірничо-металургійного комбінату. Саме тому приватизація розглядається як шанс залучити ефективного інвестора, який оновить виробництво, збереже робочі місця та створить додаткові.
Однак поки невідомо, які плани має новий власник. У регіоні побоюються, що під виглядом «оптимізації» можуть відбутися скорочення персоналу чи зміни у структурі підприємства. Це може вдарити по місцевій економіці та сотнях родин у Вільногірську й навколишніх населених пунктах.
Зараз же ключове питання — чи принесе приватизація довготривалу вигоду для економіки України та Дніпропетровщини, чи, навпаки, стане прикладом втрати контролю над національними ресурсами. Відповідь на це — лише попереду.