Останніми роками на території Дніпропетровської області значно зросла кількість великих бакланів — птахів, які раніше були звичними лише для південних регіонів України. Ці хижі птахи все частіше формують великі колонії біля водойм, оселяючись на деревах і приваблюючи до себе як увагу природознавців, так і гостру критику від частини рибалок.
Природний заповідник «Дніпровсько-Орільський» підтверджує: баклани активно освоюють нові території області. За їхніми спостереженнями, на Дніпропетровщині вже сформовано щонайменше десять колоній, у кожній з яких — десятки гнізд. Це явище має під собою цілком природні пояснення.
Від морів — до рибгоспів
Ще кілька десятиліть тому великого баклана можна було побачити переважно на узбережжях Чорного й Азовського морів. Та з 1990-х років ці птахи почали розширювати ареал і все частіше залітати до внутрішніх регіонів країни. Зокрема — до Дніпра, його притоків та численних рибних господарств.
Фахівці зазначають, що це — природна реакція виду на зміни клімату, водні ресурси та доступність корму. Колонії бакланів обирають місця, які відповідають їхнім потребам у їжі, безпеці й можливості розмноження.
Суперечка між екологами й рибалками
Наразі навколо бакланів виникла хвиля емоційних оцінок. Один з рибалок публічно назвав цих птахів «екологічною катастрофою», заявивши, що вони знищують рибні запаси й не приносять жодної користі. Проте науковці з таким твердженням категорично не згодні.
Що кажуть екологи:
- Баклан — частина екосистеми. Це типовий мешканець водно-болотних угідь, і його поява на території області свідчить про стабілізацію природного балансу, а не про катастрофу.
- Птах не конкурує з людиною. У раціоні баклана — переважно дрібна риба, непридатна для комерційного вилову. Птах не витісняє людину з рибного ринку.
- Чисельність регулюється природою. Популяції дикої фауни залежать від кормової бази та умов середовища. У разі скорочення ресурсів чисельність птахів також зменшується.
- Баклани впливають на рослинність. Їхнє гніздування змінює структуру підліску й збагачує ґрунти — зокрема, завдяки гуано. Це створює нові умови для інших видів.
У природному заповіднику наголошують: великі баклани не є «ворогами» людини, а навпаки — є невід’ємною частиною функціонуючої екосистеми. Замість боротьби з ними фахівці радять вивчати та розуміти їхню роль у довкіллі.
«Великий баклан — не шкідник, а регулятор природного балансу. Спроби його знищення можуть порушити екосистему. Природа має власні механізми саморегуляції — головне не заважати їй працювати», — йдеться у заяві фахівців заповідника.
