Українська різдвяна Маланка знову пройшла вулицями Вільнюса і стала не просто святковою подією. Вона перетворилася на простір для розмови про війну, солідарність і здатність культури тримати світло, навіть коли його намагаються загасити.
Протягом 13–19 грудня 2025 року театралізовані процесії відбувалися у центрі литовської столиці, а також у культурних, громадських і дипломатичних просторах. У складі гурту були й дніпряни, які взяли участь у створенні сценарію, образів і смислових акцентів. Для міста, що живе поруч із фронтом, участь у дійстві в серці Європи стала формою культурного свідчення.
Що таке Маланка і чому вона знову звучить актуально
Маланка має глибоке коріння у дохристиянських обрядах. Це народний театр переходу від старого року до нового, де головна роль належить Козі як символу життя і родючості. За сюжетом Коза помирає і воскресає, нагадуючи про циклічність і неминуче оновлення. З часом традиція поєднала язичницькі мотиви з християнськими і сатирою. Саме через свободу висміювати владу її не раз забороняли, зокрема у радянський період. Попри тиск, вона вціліла і нині знову стала формою спротиву.
У 2025 році цей сюжет прочитується по-новому, адже напряму перегукується з досвідом війни і боротьби за право на життя.
Сюжет про війну, світло і повернення Зірки
Цьогорічна постановка отримала оновлений сценарій. Темні сили – Чорт, Смерть, Москаль і Крадійка – викрадають Різдвяну Зірку, намагаючись занурити світ у темряву. Алегорія впізнавана: блекаути, руйнування інфраструктури, спроби стерти культурні смисли.
Світло повертають українські воїни на чолі з Василем. Їм допомагають Маланка, Солоха, Коза і колядники. Разом вони відновлюють Зірку і повертають життя. Один із учасників дійства, ветеран і десантник Ярослав Бєлов, який зіграв роль Чорта, сказав:
«Маланка – це про нашу здатність не втратити світло. Навіть тоді, коли намагаються його вкрасти, ми все одно знаходимо спосіб повернути його собі».
Дніпро у складі Маланки: локальний вимір великої події
Для Дніпра участь у вільнюській Маланці стала логічним продовженням культурної роботи міста з 2022 року. Дніпряни долучилися до драматургії, костюмів і благодійної частини проєкту. Йдеться не лише про присутність, а про голос: Дніпро постає як місто підтримки, яке водночас формує культурні смисли.
Знаковий образ Кози: символ, що отримав голос
Центральним став образ Кози, який уже вдруге виконала Катерина з Дніпра. Традиційно цей персонаж не говорить, лише рухається, падає і воскресає. Цього разу роль була переосмислена. Акторка залишила маску, роги і пластику, але додала голос. Коза почала звертатися до глядачів як алегорія країни, яка поранена, та не зламана.
Це рішення вимагало балансу: зберегти автентичність, уникнути комічного спрощення і водночас зробити сенс виразним. У фіналі Коза оживає завдяки відновленій Зірці і підтримці громади та воїнів. Послання прозоре: відродження можливе через спільну дію.
Європейський контекст і культурна дипломатія
Дійство побачили сотні людей у найрізноманітніших середовищах. Маланка відбулася:
- на різдвяному ярмарку в центрі міста
- в Українському центрі у Вільнюсі
- в офісах громадських і міжнародних організацій
- в Українській школі «Гравітація»
- у Східно-європейській школі
- у Посольстві України в Литовській Республіці
Без офіційних промов, але через символи і сюжет, Маланка стала інструментом культурної дипломатії.
Освітня місія: Маланка для дітей
Цього року організатори свідомо включили до маршруту школи. Дітям пояснювали значення Кози і Зірки, історію традиції і зв’язок культури з боротьбою за ідентичність. Для українських дітей за кордоном це був живий урок власної історії. Для литовських – нагода краще зрозуміти Україну.
Благодійна мета: конкретна допомога захиснику
Фінал отримав особистий, майже камерний вимір. Ярослав звернувся до присутніх із проханням про допомогу своєму побратиму Івану Недобрику. У 2022 році біля села Долина на Донеччині він отримав важке кульове поранення, куля пошкодила хребет, і з того часу він не ходить.
Шанс на відновлення пов’язаний з нейростимулятором. Орієнтовно вже зібрано близько 40 відсотків необхідної суми, але цього замало. Ветеран нагадав, що в тому бою Іван до кінця виконував завдання і знищив майора ГРУ з групою розвідників, врятувавши товаришів. За словами Ярослава, побратим «точно заслуговує на другий шанс».
Під час дійства вдалося зібрати понад 750 євро на пристрій для реабілітації. Збір триває і прив’язаний до конкретної історії людини, яка заплатила високу ціну за службу.
- “На нейростимулятор
- Ціль: 1 200 000.00 ₴
- Посилання на банку
- Номер картки банки
- 4874 1000 2778 3391″.
Маланка як голос Дніпра і України
Вільнюська Маланка 2025 року показала, що українська традиція не консервує минуле. Вона змінюється, стає мовою дипломатії і підтримки, вміє говорити про втрати і надію. А участь дніпрян підкреслила: культура з Дніпра звучить у Європі не як екзотика, а як голос міста, яке тримає тил і творить смисли.
Коли у Вільнюсі лунали колядки і Коза знову оживала, ставало зрозуміло: світло повертається. І це світло – українське.
