На одному з маршрутів Дніпра з’явився тролейбус, у салоні якого відчувається наближення Нового року. Прикраси, ялинкові кулі та сніжинки тут з’явилися завдяки подружжю, яке щодня працює поруч: кондукторці Інні та водієві Віталію.
Маршрут сполучає центр міста з житловим масивом Перемога. Щодня ним користуються сотні людей. І тепер дорога для них стала трохи теплішою. Інна згадує, що ідея з’явилася спонтанно. Спершу у тролейбусі з’явилася маленька ялинка з дому, а далі додали інші прикраси.
“Все почалося з ялинки, яку принесли з дому. Щоб і в кабіні якесь свято зробити. Ну а потім сніжиночки, кулі, звичайно пластмасові, бо можемо по дорозі в ямку потрапити… Дзвіночки”, – розповіла Інна.
Жінка працює на цьому маршруті шість років. Каже, що завжди хотіла приносити людям більше радості, особливо у складні часи. Разом із чоловіком прикрасили тролейбус під час обідньої перерви і майже одразу повернулися на лінію.
“Потратили свій обід. За дві з половиною години прикрасили в чотири руки, і поїхали далі працювать”, – додала вона.
За словами Інни, робота поруч із чоловіком не створює напруження. Навпаки, допомагає підтримувати одне одного. Цього року вона вперше наважилася прикрасити салон, і хвилювалася, як це сприймуть пасажири.
Реакція виявилася теплою. Постійні пасажири зізнаються, що святкові деталі змінюють настрій під час поїздок.
“Приємно, хоть трішки якоїсь радості. Це важливо, це дуже на кошти не впливає”, – сказала пасажирка Олена.
Схожими враженнями поділився й інший пасажир, Костянтин. Його вразила домашня атмосфера, яку вдалося створити у звичайному громадському транспорті.
“Гарно дуже. Саме по-сімейному, по-домашньому зроблено. Я дуже радий, що таке у нас, хоч якийсь позитив є”, – зазначив він.
Слова підтримки надихнули Інну. Вона вже думає зробити прикрашання новорічним ритуалом і повертатися до нього щороку. А пасажирам залишила тепле побажання.
“Щоб ваші мрії завжди збувалися. А мрія мабуть у нас у всіх одна, від маленького до старого – щоб був мир та спокій. З Новим роком!”
Так у звичайному тролейбусі з’явився куточок свята. Невеликі жести перетворили буденну поїздку на нагадування, що навіть у непрості часи місце для радості залишається.
