Європейський Союз не має наміру переглядати свою стратегію щодо повної відмови від російського блакитного палива. Про це безапеляційно заявив єврокомісар з питань енергетики Ден Йоргенсен під час останньої пресконференції. Посадовець підкреслив, що повернення до імпорту енергоносіїв з РФ стало б критичною помилкою для спільноти.
Наразі Брюссель уже має чітко розписаний графік розриву енергетичних зв’язків. Згідно з останньою заявою Євроради, фінальна точка в імпорті газу з Росії має бути поставлена до 30 вересня 2027 року. Цей процес відбуватиметься поетапно: спочатку, до червня 2026 року, припиняться спотові закупівлі, а з початком 2027 року завершаться поставки зрідженого газу за довготривалими контрактами.
Ситуація ускладнюється нестабільністю на Близькому Сході, яка вже відчутно вдарила по бюджету ЄС. Через конфлікт у цьому регіоні витрати на імпорт викопного палива підскочили на понад 24 мільярди євро. Це означає, що щодня європейські країни переплачують більше ніж 500 мільйонів євро. Втім, Йоргенсен переконаний, що довгострокові наслідки кризи є набагато важливішими за поточні фінансові втрати.
Для подолання енергетичних викликів єврокомісар закликає країни – члени блоку до максимальної консолідації. Пріоритетом має стати прискорене впровадження проєктів у сфері чистої енергетики та відновлюваних джерел. Це єдиний шлях до стабільності на тлі геополітичних потрясінь.
Попри офіційну лінію Брюсселя, всередині ЄС лунають альтернативні думки. Зокрема, віцепрем’єр Італії Маттео Сальвіні та угорський лідер Віктор Орбан виступають за відновлення енергетичної співпраці з Москвою. Орбан відкрито закликає скасувати санкції та повернутися до закупівель російської нафти й газу, аби знизити економічний тиск.
Динаміка поставок палива та зростання частки ЗПГ
Цікаво, що попри загальний тренд на скорочення, у деяких сегментах спостерігається тимчасове зростання. Країни ЄС зафіксували збільшення обсягів імпорту саме зрідженого природного газу (ЗПГ) російського походження. Це відбувається на фоні того, що попередня домовленість про повний вихід з ринку була досягнута ще у грудні минулого року та остаточно затверджена у січні.
Процес відмежування від енергоресурсів агресора розпочався навесні 2022 року. Тоді Кремль сам спровокував цей рух, різко скоротивши постачання трубопровідного газу. Це була очевидна спроба політичного тиску на Європу за її активну підтримку України у війні. Проте результат виявився зворотним: залежність Європи почала стрімко падати.
Статистика демонструє вражаючу трансформацію ринку. Якщо до початку повномасштабного вторгнення російський газ займав 45% від усього імпорту ЄС, то станом на кінець жовтня 2025 року цей показник впав до 12%. Це історичний мінімум з часів холодної війни.
Варто нагадати, що історія газової залежності Європи від Сходу тривала десятиліттями. Першою країною, яка почала купувати газ у Радянського Союзу ще у далекому 1968 році, стала Австрія. Сьогодні ж ця епоха остаточно добігає кінця, попри внутрішній опір окремих політиків.
