Український бюджет щорічно втрачає колосальні суми через відсутність податку на дрібні міжнародні відправлення. У 2026 році обсяг таких пільгових операцій може сягнути 93 мільярдів гривень. Саме тому парламентський комітет підтримав законопроєкт №15112-1 щодо скасування ліміту в €150. Зараз ініціатива чекає на розгляд у Верховній Раді.
Реформа є частиною зобов’язань перед МВФ. Це крок до чесної конкуренції з іноземними маркетплейсами. Український бізнес сплачує всі податки повністю. Водночас мільйони товарів з-за кордону потрапляють до споживачів без ПДВ. Мінфін прагне усунути цей дисбаланс якнайшвидше.
Скасування пільги дозволить залучити до 10 мільярдів гривень на рік. Ці кошти планують спрямувати на потреби оборони. Економісти ISET дають ще оптимістичніші прогнози щодо надходжень. Вони оцінюють потенційні доходи бюджету у 19 мільярдів гривень. Це суттєвий ресурс для країни.
Ринок міжнародних посилок демонструє стрімке зростання. Щороку кількість відправлень збільшується наполовину. У 2025 році лише китайські платформи Temu та Aliexpress забезпечили 74% імпорту. Це понад 55 мільйонів окремих пакунків. Кожна така покупка зараз обходиться дешевше.
На посилки вартістю від €0 планують нарахувати 20% ПДВ. Також додасться 10% ввізного мита. Винятком залишаться лише подарунки та некомерційні вантажі до €45. Проте за парфуми або чай доведеться платити. Навіть при мінімальній вартості таких товарів.
Бюджетні втрати та домінування імпорту
Без змін державна скарбниця втратить 27 мільярдів гривень у 2026 році. На цьому наголошують у Спілці українських підприємців. Основними гравцями на ринку залишаються компанії з Китаю та Польщі. Поляки займають п’яту частину всього обсягу доставок. Це переважно одяг, косметика та електроніка.
Більшість товарів із посилок уже виготовляють в Україні. У нас працюють тисячі виробників взуття та іграшок. Нові правила створять для них сприятливіші умови. Це так званий м’який протекціоністський ефект. Про це зазначає економіст Юрій Гадай.
Іноземні товари на популярних сайтах зараз дешевші на 20%. Артем Шевченко із «Цитрусу» вважає це несправедливим. Нововведення можуть повернути покупців до вітчизняних магазинів. Продажі всередині країни здатні зрости на чверть. Бізнес отримає стимули для подальшого розвитку.
Досвід Європейського Союзу свідчить про ефективність таких кроків. Там не зафіксували системного зростання контрабанди після реформи. Україна пропонує навіть м’якший варіант оподаткування за європейський. ПДВ просто автоматично включатимуть у ціну замовлення. Це зручно для кінцевого покупця.
З 2026 року ЄС впровадить ще й додаткове мито. Наші правила стануть синхронними з міжнародними стандартами. Оксана Швець із Американської торговельної палати підтримує зміни. Вона впевнена, що це скоротить тіньовий сегмент. Дроблення відправлень стане економічно невигідним процесом.
Реакція логістів та терміни впровадження
«Нова пошта» попереджає про можливе зниження попиту. Подорожчання товарів змусить частину клієнтів відмовитися від замовлень. Проте компанія готова до нових технічних викликів. Необхідна глибока ІТ-інтеграція з митними сервісами. Логісти стануть фактичними адміністраторами нового податку.
«Укрпошта» також заявляє про готовність до трансформацій. Компанія має досвід швидкої адаптації до американських правил. Сервіс намагатимуться зробити максимально непомітним для людей. Головне — зберегти швидкість обробки міжнародної пошти. Це пріоритет для всіх поштових операторів.
Реформа допоможе стабілізувати торговельний баланс країни. Для макростабільності важливо зменшити обсяги неоподаткованого імпорту. Сергій Бадрітдінов з Intertop називає це чесною грою. Кожен продаж в українському магазині — це робочі місця. Це розвиток легального ринку ритейлу.
Ухвалення закону стимулюватиме інвестиції в українську логістику. Про це кажуть у Європейській бізнес-асоціації. Держава отримає прозорий механізм контролю за товарообігом. Споживачі ж отримають якісніший захист своїх прав. Хоча ціна на дешеві дрібнички дещо зросте.
Коли чекати на нові цінники в іноземних магазинах? За прогнозами Мінфіну, норми запрацюють з 1 січня 2027 року. Це відбудеться навіть за умови швидкого голосування. Бізнесу та митниці потрібен час на підготовку. Перехідний період забезпечить стабільність усіх процесів.
