14-річний Кирило Парієнко став одним із 15 фіналістів нацвідбору на Дитяче Євробачення-2025, підсумковий етап якого відбувся 12 жовтня. Хлопець родом із Донецька, а з 2021 року мешкає у Дніпрі разом із батьками, двома сестрами та трьома братами. З шести років він поєднує футбол і вокал, грає на електрогітарі та створює авторські пісні.
У розмові із Суспільним Кирило зізнався, що його нова композиція присвячена рідному місту та поверненню додому. Поштовхом стала несподівана подія на день народження.
«Мама зробила відео, де я ще маленьким біжу по траві, а за спиною Донбас Арена. Наш друг написав текст, і я відчув, що хочу поділитися цими емоціями. Хочу сказати людям, що ми зможемо повернутися», — розповів Кирило.
Любов до музики у хлопця проявилася ще в садочку, пригадує мати, Ольга. Він співав усюди — вдома, в машині та навіть на тренуваннях з футболу. Саме вихователька з музики першою звернула увагу на його голос і порадила займатися професійно.
«Здається, він ще толком не говорив, а вже підспівував. На всіх дитячих заходах Кирило звучав найкраще, і нам натякнули, що час вести його на вокал», — каже Ольга.
За роки занять юний музикант здобув десятки відзнак на конкурсах, опанував електрогітару й почав писати власні треки. До етапів нацвідбору Кирило готувався з викладачкою з вокалу Ольгою Варецькою. Вона дізналася про його потрапляння до переліку претендентів у той самий день і не приховує гордості.
«Я не сумнівалася. Реакція була одна — ура! Коли вперше почула, зрозуміла, що це вау, зірочка. Такий тембр, що аж мурахи. На 90% можу сказати — ідеальний слух», — зазначає Варецька.
Організатори оголосять, хто з претендентів пройде далі, восени, а у грудні визначать переможця нацвідбору, який представить Україну на Дитячому Євробаченні-2025. Тим часом Кирила підтримують рідні, друзі, викладачі та тренер з футболу.
«Підтримка неймовірно важлива. Вона заряджає на успіх і дає розуміння, що поруч є люди, які вірять у тебе», — каже підліток.
Попри щільний графік занять і репетицій, хлопець зберігає головну мрію — повернутися до Донецька і виступити на стадіоні, з якого починаються його перші спогади.
«Дуже хочу зіграти на Донбас Арені. Це моя мрія. Коли закінчиться війна і буде можливість, я обов’язково повернуся додому», — підсумовує Кирило Парієнко.
