У Дніпрі відбулася прем’єра нового документального фільму Катерини Стрельченко “Ковчег милосердя”, який розповідає про відважних медиків-добровольців з батальйону “Госпітальєри”. Головна увага стрічки — екіпажу евакобуса “Австрійка”, що рятує поранених військових з найгарячіших точок фронту.
Режисерка поділилася: на старті роботи вона знала лише одне — у фільм повинні увійти вірші поетки й парамедикині батальйону Олени Герасим’юк (позивний Гера). Саме з нею Катерина вирушила на базу “Госпітальєрів” у Павлограді — ту саму, що була знищена російською ракетою навесні 2025 року.
Зйомки тривали понад рік і охопили кілька міст: Павлоград, Київ, Житомир, Українка. Авторка зізнається, що до рейдів доводилося чекати днями, а всі герої — молоді, харизматичні, з глибоким баченням життя. “Бували моменти, коли я не могла стримати сліз. Я бачила в них дітей, але вони вже дуже дорослі”, — каже режисерка.
Будні евакобуса: історії справжнього милосердя
У фільмі глядачі побачать не тільки робочі моменти екіпажу “Австрійки”, а й особисті історії парамедиків — Гери, Тріші, Завірюхи та Лоуренса. Вони діляться тим, де навчаються, ким працюють у мирному житті, як сприймають незалежність і що для них означає війна. Кожен розповідає, чому зробив свій вибір і чим для нього є робота волонтера на передовій.
Ольга на позивний Мурка, прессекретарка “Госпітальєрів”, наголосила: “Медики нашого батальйону рятують життя без зарплатні, лише заради почуття обов’язку. Вони працюють майже на всіх ділянках фронту ще з 2014 року. Ваша робота — це порятунок кожного життя, навіть коли ніхто не платить за це”.
Особливо зворушливі кадри зруйнованої бази — для всіх “Госпітальєрів” це був другий дім, втрачений під час обстрілу. Сам фільм змушує задуматися про справжню ціну служіння та жертовності.
Пам’ять про “Австрійку”: історія назви евакобуса
У стрічці пояснюється, чому саме евакобус має ім’я “Австрійка”. Засновниця батальйону Яна Зінкевич розповідає: так вшанували пам’ять парамедикині Наталії Фраушер. Вона жила в Австрії, але після початку повномасштабного вторгнення повернулася в Україну, стала волонтеркою й отримала псевдо “Австрійка”. Наталія загинула під час евакуації поранених, а її ім’я — тепер символ стійкості та відданості команди “Госпітальєрів”.
Катерина Стрельченко вже працює над обробкою унікальних кадрів, які не увійшли до фінальної версії стрічки. Вони, на її думку, заслуговують на окрему увагу й зберігають безцінні моменти з життя батальйону.
