Пізно ввечері 30 жовтня росія вдарила по Дніпру реактивною керованою авіабомбою. Під удар потрапив ангар музею ретротехніки “Машини часу”. Десять експонатів отримали пошкодження, одна автівка вигоріла майже повністю. За словами директора закладу Михайла Пруднікова, від вибухової хвилі в ангарі обвалилася частина стелі, а уламки балок посипалися просто на машини, спричинивши пожежу.
Усередині однієї з понівечених машин розплавилося скло кабіни – так тепер виглядає частина експозиції після удару КАБом по місту. Автомобілі, які багато років збирали та відновлювали ентузіасти, опинилися серед завалів металу та сажі.

«Найбільше постраждала вантажівка. Вона унікальна. ГАЗ-66, яка десантувалася свого часу з літаків. Але якщо хтось може сказати, що це зелена техніка і вона має відношення до війни, то це не так. Цим машинам майже 40 років», – розповів директор музею Михайло Прудніков.

Від вогню унікальна вантажівка вигоріла майже вщент. За словами керівника, уламками побило й інші експонати – модифіковані гоночні автомобілі 80-х років, зокрема ті, що неодноразово брали участь у змаганнях.

«Він брав участь у змаганнях, неодноразовий чемпіон. І там дуже хитра ходова, там хитра редукція. І дуже складні двигуни. Це кросова автівка, яка неодноразово перекидалася», – додав Прудніков, показуючи на понівечену спортивну машину.

Ліквідовувати наслідки прийшли не лише працівники музею, а й місцеві мешканці. Десятирічна Марта разом з дорослими змітала розбиті шибки та обережно протирала кузови, намагаючись зняти кіптяву з улюблених експонатів.

«Її колір дуже гарний, така форма, вона була дуже гарна, але на неї впала балка. Вже неможливо відремонтувати», – каже Марта про вантажівку ГАЗ-66, яку росіяни знищили.

Свої спогади про один із експонатів поділився й маляр Віталій. Йдеться про рідкісний автобус – колишню пересувну бібліотеку 73-го року, у якому все обладнання залишалося автентичним. Чоловік згадує, як власноруч готував його до виставок.

«Рідкісний автобус, не так багато їх зустрінеш у нас на вулицях. На ньому були вм’ятини – рятували, витягували. Шпаклювали, фарбували. Боляче, боляче.. Але я думав, що буде гірше», – говорить Віталій.
До відновлення долучилася й дружина Віталія – Ірина. За її словами, багато експонатів сім’я допомагала ремонтувати просто у себе вдома, аби техніка могла виїжджати на покази.

«Тепер шукаємо запчастини серед згарища. Знаходимо шматочки, збираємо уламочки і з цих уламків зберемо нове життя. Перше і єдине запитання: За що? Навіщо? У нас у всіх багато років, ми не розуміємо, навіщо це все відбувається», – каже Ірина.
Попри втрати, команда музею продовжує розбирати завали та фіксувати ушкодження. Частину техніки вже готують до транспортування. Як зазначив Михайло Прудніков, після первинних робіт автівки перевезуть до основної будівлі музею – вони стануть частиною нової експозиції про транспорт, знищений та пошкоджений армією РФ.
Нині у дворі й всередині ангару все ще видно наслідки удару – зірвані листи покрівлі, оплавлені елементи салонів, пробиті капоти. Проте з кожною годиною уламків меншає. Люди зносять розбиті деталі, розкладають знайдені дрібниці в коробки та маркують те, що підлягає реставрації. Серед кіптяви і пилу тут шукають не лише запчастини – зберігають історію, яку роками збирали по всій країні.



