Політика

Юстиція на перезавантаженні: в Офісі президента визначили фаворита на посаду міністра

Менше точок, більше сервісів: як змінюється мережа Нової пошти у Польщі

Посада міністра юстиції, яка залишається вакантною після гучних звільнень у Кабміні, може незабаром отримати нового очільника. В Офісі президента назвали кандидата, якого бачать керівником відомства у період реформ і криз.

Йдеться про народного депутата від фракції “Слуга народу” Дениса Маслова. Про це повідомила заступниця голови Офісу президента Ірина Мудра після зустрічі з ним та керівником ОП Кирилом Будановим.

За словами Мудрої, сторони домовилися про спільну роботу та координацію дій у сфері юстиції. Вона підкреслила, що співпраця має бути системною, а не формальною.

Водночас вона наголосила: свою посаду в Офісі президента залишати не планує і бачить себе в іншій ролі.

“Я залишаюся на посаді заступниці керівника Офісу президента України. Саме в цій ролі я продовжу працювати далі і добиватися справедливості для України і українців на міжнародному треку. Я зосереджуюся на координації питань у сфері юстиції та правосуддя в Україні, а також на формуванні й реалізації міжнародної політики України у частині забезпечення справедливості та притягнення РФ до відповідальності за збройну агресію. Це напрями, де важлива послідовність, довіра партнерів і результат, а не зміна табличок на дверях”, – написала Мудра.

Якщо Верховна Рада підтримає кандидатуру Дениса Маслова, саме він очолить Міністерство юстиції. Мудра висловила впевненість, що за його керівництва відомство може змінити свою роль.

За її словами, Мін’юст має відійти від статусу суто процедурного адміністратора і стати органом, який реально формує правову політику в державі.

Посада міністра юстиції спорожніла після рішень парламенту 19 листопада. Тоді на тлі розслідування НАБУ щодо ймовірної корупції в енергетиці Верховна Рада звільнила міністрів енергетики та юстиції – Світлану Гринчук та Германа Галущенка.

Перед цим Галущенко заявляв, що не тримається за крісло і вважає тимчасове відсторонення на час слідства цивілізованим рішенням.

“Я не тримаюся за посаду міністра. Відсторонення на час розслідування – це цивілізований і правильний сценарій”, – говорив він.

Галущенко приходив на допит до НАБУ, однак статусу підозрюваного не мав.

Скандал, який став фоном для звільнень, розгорівся 10 листопада 2025 року. Тоді НАБУ повідомило про викриття злочинної організації, що систематично отримувала неправомірну вигоду від контрагентів “Енергоатому” у розмірі від 10% до 15% від вартості контрактів.

За даними слідства, гроші легалізовували через бек-офіс у центрі Києва. Через нього, за оцінками детективів, пройшло близько 100 мільйонів доларів. Приміщення, де працював цей офіс, нібито належало родині колишнього народного депутата, а нині сенатора РФ Андрія Деркача, якого НАБУ і САП обвинувачують в іншій справі.

Детектив НАБУ Олександр Абакумов в ефірі програми “Української правди” заявляв, що під час розслідування цієї справи детективи в різних ситуаціях зафіксували чотирьох міністрів Кабміну.

За його словами, йдеться про посадовців різних періодів, тобто це не всі чотири чинні на той момент міністри.

На цьому тлі майбутній очільник Мін’юсту отримає не просто портфель, а систему, яку доведеться відновлювати у час недовіри, розслідувань і воєнних викликів. Чи стане Мін’юст під керівництвом Дениса Маслова центром формування правової політики – вирішуватиме вже парламент і час.

Поділитися:

Новини по темі

Телеграм як інструмент зриву мобілізації: у Дніпрі викрили автора «зливів» про маршрути ТЦК
Політика

Статки родини керівника СБУ на Полтавщині перевіряє антикорупційна прокуратура

Після журналістського розслідування про майно родини очільника СБУ в Полтавській області Костянтина Семенюка справою зацікавилась Спеціалізована антикорупційна прокуратура. Правоохоронці перевіряють, чи не йдеться про необґрунтовані активи. У центрі уваги -
Воєнний стан і мобілізація в Україні триватимуть до лютого 2025 року: Зеленський підписав відповідні закони
Політика

Воєнний стан і мобілізація в Україні триватимуть до лютого 2025 року: Зеленський підписав відповідні закони

Президент Володимир Зеленський 6 листопада підписав закони, якими продовжується режим воєнного стану та загальна мобілізація в Україні. Рішення закріплено законопроєктами №12151 та №12152, оприлюдненими на сайті Верховної Ради. Згідно з
Базова рамка миру: Зеленський оприлюднив проєкт угоди з 20 пунктів
Політика

Базова рамка миру: Зеленський оприлюднив проєкт угоди з 20 пунктів

Україна та США спільно з європейськими партнерами підготували проєкт базової мирної угоди, яка має закласти основу для завершення війни. Документ складається з 20 пунктів і, за словами президента Володимира Зеленського,
Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *