Фінансова підтримка від Європи може отримати новий, жорсткіший вимір. Частину багатомільярдної допомоги Україні пропонують зробити залежною від кроків, які вже викликають спротив бізнесу.
Йдеться про кредитну програму обсягом близько 90 млрд євро. Усередині неї – окремий блок макрофінансової допомоги, і саме він може стати інструментом тиску на податкову політику Києва. За інформацією джерел, обговорюється варіант, коли виплати з цього пакету прив’яжуть до конкретних реформ.
У центрі дискусії – податки. Передусім ті пільги, якими користується частина українських компаній. Брюссель хоче бачити зміну правил гри.
Зокрема, пропозиція передбачає запровадження стандартної ставки ПДВ у 20% для бізнесу, що працює за спрощеною системою, якщо його річний дохід перевищує 4 млн гривень. Саме цей крок може стати умовою для отримання частини коштів.
Сума, про яку йдеться в контексті нових вимог, становить 8,4 млрд євро – це частина допомоги, запланованої на цей рік. Для української економіки ці гроші критично важливі, особливо в умовах війни.
Але проблема ширша. Україна паралельно веде переговори з Міжнародним валютним фондом, намагаючись відтермінувати схожі вимоги. Там також ідеться про доступ до ще одного пакета фінансування – понад 8 млрд доларів.
Усе це створює подвійний тиск. З одного боку – потреба в грошах. З іншого – політичні ризики всередині країни.
Нові податкові ініціативи вже показали, наскільки чутливою є тема. У березні Міністерство фінансів винесло на розгляд великий законопроєкт, який включав оподаткування доходів із цифрових платформ, так званий «податок на OLX», а також скасування пільги на безмитне ввезення посилок до 150 євро.
Першу версію документа парламент не підтримав – лише 168 голосів «за». Це стало сигналом: навіть у нинішніх умовах такі зміни проходять складно.
Втім, уже за місяць ситуація частково змінилася. 8 квітня Верховна Рада підтримала в першому читанні доопрацьований законопроєкт №15111-д, який передбачає автоматичний обмін інформацією про доходи на цифрових платформах і їх оподаткування.
У Брюсселі при цьому уникають конкретики. Представник Єврокомісії лише зазначив, що робота над меморандумом триває, а узгодження реформ відбувається у координації з МВФ. Завдання – завершити переговори якнайшвидше та закласти основу для зміцнення української економіки і її зближення з ЄС.
Оборонна допомога, за попередніми оцінками, під ці умови не підпадає. Вона залишається окремим напрямком і має стабільне фінансування.
Але інша частина пакета – бюджетна підтримка та макрофінансова допомога – може стати інструментом для просування непопулярних рішень.
І саме тут виникає головне питання. Наскільки далеко готова зайти влада, балансуючи між вимогами партнерів і настроями всередині країни.
