Останнім часом іграшка Лабубу викликала справжній ажіотаж серед українців різного віку. Цей пухнастий персонаж з великими зубами з’являється у вигляді брелоків, аксесуарів, навіть солодощів і прикрас для інтер’єру. Хоча дехто вбачає у Лабубу щось демонічне, культурологиня з Дніпра Наталя Лисовець переконана: цей образ значно глибший і має інше, позитивне походження.
Вона розповіла, чому Лабубу став трендом та що насправді ховається за його популярністю.
Витоки образу: хто створив Лабубу
За словами Наталі Лисовець, Лабубу з’явився як герой дитячої трилогії “Монстри”, яку створив художник Кесінг Лунг. У серії книжок автор розповідає про пригоди добродушного монстра й його друзів. Сам Лунг зазначав, що персонаж Лабубу народився під впливом дитячих спогадів про європейські легенди та фольклорних істот – ельфів, тролів і домовиків.
Оригінальні іграшки Лабубу продаються у форматі blind box – це закриті коробки, де ніколи не знаєш, яка саме версія ляльки тобі дістанеться. Такий підхід ще більше підігріває інтерес серед колекціонерів і дітей, а також залучає дорослу аудиторію, що полюбляє несподіванки.
Міфи та конспірологія: чому Лабубу порівнюють з демоном
У мережі з’явилася теорія, що Лабубу має “демонічне” походження і навіть нагадує шумерсько-акадського демона вітру Пазузу. На це звертають увагу через його великі очі, гострі вушка і “зубасту” посмішку.
Наталя Лисовець пояснює: схожі риси справді є у багатьох казкових і міфологічних істотах різних культур. Гострі вушка або ріжки – це характерний елемент ельфів, гоблінів і тролів, а пухнаста шубка – традиційна ознака лісових духів у європейському фольклорі. Малий зріст типово мають домашні духи та гноми, а широка зубаста посмішка зустрічається і у східних, і у західних демонів.
Попри це, експертка вважає паралелі з Пазузу невиправданими. На її думку, це скоріше наслідок переосмислення класичних образів у сучасній культурі, ніж прояв якогось “зла”. Важливо орієнтуватися на пояснення самого автора і не піддаватися конспірології.
Лабубу як постмодерний феномен
На думку Наталі, сучасне суспільство активно переосмислює поняття зла. Замість лякати, потворних монстрів перетворюють на милих і навіть кумедних персонажів. Це яскраво показує приклад анімаційного фільму “Корпорація монстрів”, де чудовиська стали позитивними героями, хоча змушені лякати дітей “за роботою”.
Образ Лабубу є типовим для культури постмодерну – він поєднує магічні риси різних міфологій, зберігаючи водночас і добру, і пустотливу натуру. Такий підхід робить іграшку привабливою для різних вікових груп і дозволяє кожному побачити у ній щось своє.
Водночас фахівчиня наголошує: попри тренд на “очаровування” монстрів, дорослі повинні пам’ятати про важливість чіткого розмежування добра і зла у вихованні дітей. Це допоможе формувати у підростаючого покоління здорове бачення світу.
