6 червня минає два роки з моменту, як російські війська зруйнували Каховську гідроелектростанцію. Для мешканців Нікополя та навколишніх громад на Дніпропетровщині ця трагедія стала не лише екологічною катастрофою, а й особистою втратою. Вони згадують свої дитячі спогади, пляжі, родинні зв’язки та зміни у повсякденному житті, які приніс підрив дамби.
Журналісти поспілкувалися з жителями Нікополя, які добре пам’ятають, чим було Каховське водосховище для кожного з них.
«Наше море» — спогади та біль
Більшість нікопольців і досі називають Каховське водосховище своїм морем. Мілана пригадує:
«Ми виросли на ньому, купалися, засмагали, ходили на пляж — дуже прикольно було. Завжди говорили, що це наше море, в Нікополі було море. Відпочивали туристи навіть, ми будинок купили біля моря».
Втрату водосховища важко прийняти і тим, хто звик їздити до рідних через переправу. Ірина ділиться своєю історією:
«У нас переправлявся паром на інший бік водосховища (Запорізька область). Тепер переправи нема, і немає можливості навідати могили рідних».
Для Галини пляж і вода стали частиною родинного відпочинку:
«Це було все… Море є море. Коли діти були малі, то ходили на пляж, відпочивали, їздили в Червоногригорівку. Сумуємо».
Світлана додає:
«Ми раніше їздили на той бік, у нас там бабуся жила. Для нас це було як життя, дитинство, і тому дуже шкодуємо, що зараз немає цього Каховського водосховища».
Місцевий житель Олег з Капулівки наголошує на важливості водосховища для господарства та поливу:
«Каховське водосховище — це, перш за все, полив для людей, доступ до води».
Наталія пригадує, як люди поралися на городах завдяки воді з водосховища:
«Люди, у яких городи, воду тягали руками. Є знайомі, які досі рук не відчувають. А діти могли піти на море, і це міський центральний пляж. А зараз немає нічого».
Тамара розповідає, що її дитинство минуло на березі водосховища:
«Це частина мого життя, і дитинство там пройшло, ми жили просто на березі, друга хата від моря».
Галина ділиться болем від втрати звичного способу життя:
«Ми щовечора з донькою ходили гуляти. Зараз це вже… Просто жахливо, не можна про це згадати, сльози на очах. Тепер туди ніхто не ходить, бо постійно арта і дрони».
Наслідки руйнування Каховської ГЕС для регіону
Вночі 6 червня 2023 року, близько 02:50, російські війська заклали вибухівку усередині конструкцій Каховської ГЕС на Херсонщині. Внаслідок цього впродовж кількох діб у Дніпро хлинуло 18 кубічних кілометрів води, затопивши щонайменше 80 населених пунктів нижче за течією.
Після трагедії водосховище обміліло, а багато громад Дніпропетровської області залишилися без звичного доступу до води. На дні колишнього водосховища почали рости верби й тополі — поступово повертається типовий для Дніпровських плавнів флористичний склад, який існував до створення водосховища.
За словами еколога Вадима Манюка, нині на території колишнього Каховського водосховища формуються молоді ліси, сюди повертаються різні види тварин та птахів. Почався природний процес відновлення Великого Лугу.
- Жителі Нікополя називають Каховське водосховище частиною свого дитинства й життя;
- Підрив ГЕС призвів до екологічної катастрофи та соціальних змін для регіону;
- Поступово на місці колишнього водосховища відновлюється природна екосистема.
Через два роки після трагедії люди все ще сумують за втраченим «морем», а разом із тим — спостерігають за змінами, які приносить повернення природи.
