Відповідати на виклики часу та одночасно враховувати інтереси держави і бізнесу — таке завдання ставить перед собою український оборонно-промисловий комплекс. Про наміри системно реформувати галузь заявив Давид Алоян, заступник секретаря Ради національної безпеки і оборони України, під час публічного виступу на форумі ОПК 2026.
За словами Алояна, Україна має бути готова до будь-якого розвитку подій — незалежно від успіху перемовин, на фронті може повторитися те, що вже пережито раніше. Це повинно стати базовим припущенням при формуванні політики національної безпеки.
“Зараз потрібно робити все можливе і бути готовими до повторення подібних сценаріїв, незалежно від результатів переговорних процесів. Мій особистий погляд: ворог нікуди не зникне”, – підкреслив Алоян.
Посадовець звернув увагу: Україна впевнено йде до того, що експорт оборонної продукції має відновитися. Водночас, цей процес повинен бути контрольованим і враховувати потреби фронту.
“Експорт в будь-якому випадку має існувати і це те, до чого ми прийдемо. Ключове питання — скільки коштів і ресурсів можна спрямувати на оборону, які додаткові можливості можуть бути створені”, – зазначив заступник секретаря РНБО.
Він додав, що концепція контрольованого експорту перебуває у розробці, а над механізмами його реалізації працюють паралельно з питаннями відновлення оборонної промисловості. При цьому рішення мають прийматися так, щоб вигоди отримували і держава, і бізнес.
Технології війни — результат самопожертви
У центрі уваги Алояна — розвиток сучасних технологій та ефективне використання людського ресурсу. Він наголосив, що більшість інновацій були досягнуті не лише завдяки фінансовим вливанням, а насамперед завдяки відданості й самопожертві людей на фронті.
“Коли підприємство вважає, що технологія — це їх особиста розробка, це не зовсім так. Вона була зроблена результатом роботи і, на жаль, кров’ю кожного з дотичних до цієї війни”, – зазначив Алоян.
Він акцентував, що питання збереження технологій і контроль над їх можливим витоком залишаються пріоритетними для національної безпеки.
Ризики і можливості для ОПК
На переконання Алояна, оборонна промисловість має бути гнучкою. Створення децентралізованої організаційно-технологічної системи — крок до уникнення потенційних загроз і втрати технологій. Серед ключових завдань:
- оцінка конкретних ризиків та потенційних вигод;
- відновлення діяльності галузі без перерви на реформу;
- впровадження системної інтеграції з національними можливостями;
- максимальне використання наявних ресурсів на користь оборони;
- виважена експортна стратегія із фокусом на безпеку.
Алоян звернув увагу, що підприємства ОПК в умовах війни діяли за принципом прямої реакції на потребу. Тепер настав час аналітики та довгострокових стратегій. Він очікує, що компанії вже проаналізували способи виходу на зовнішні ринки, а також можливі моделі співпраці.
Разом із цим, він висловив сподівання на створення нового міжвідомчого органу, який стане майданчиком для стратегічних рішень і взаємодії з підприємствами ОПК.
“Потрібен координаційний орган, який задаватиме стратегічний вектор розвитку технологій і озброєння. Опрацьовується створення міжвідомчої комісії з питань розвитку військової промислової політики та оборонних технологій”, – наголосив Алоян.
Українська оборонна промисловість готується до системних змін. На порядку денному — захист технологій, баланс інтересів бізнесу й держави, і головне — стійкість у боротьбі за національну безпеку незалежно від зовнішніх обставин.
