На місцях ворожих влучань у Дніпрі пліч – о-пліч із рятувальниками завжди працюють фахівці, чия зброя – слово та підтримка. Психологи стають тими провідниками, які допомагають людям вийти з емоційного тунелю після пережитого жаху.
Сьогодні психологиня Марина працює біля понівеченої 14-поверхівки. Її завдання критично важливе: стабілізувати моральний стан постраждалих, щоб не дати відчаю зруйнувати їхнє життя. Своєчасна допомога запобігає важким психологічним наслідкам, що можуть тягнутися роками.
Марина уважно спостерігає за натовпом, самостійно підходячи до тих, хто виглядає найбільш занепокоєним. Це і є перша психологічна допомога, мета якої – повернути людині відчуття контролю над ситуацією та базову безпеку.
Робота Psychological First Aid у польових умовах
Мобільні групи фахівців прибувають на місце трагедії миттєво. Одним із перших, хто потребував розмови, став літній чоловік. Його реакція на вибух була відкладеною, але дуже відчутною.
“Спочатку він не злякався вибуху, але потім зрозумів, що сталося. Він попросив просто посидіти поруч, поговорити, і після цього заспокоївся, подякував. Підтримка поруч, навіть проста присутність і допомога — це вже велика допомога людям у стресових ситуаціях”, — підсумовує психологиня Марина.
Так звана “присутність підтримки” працює без активних порад чи вправ. Фахівцю достатньо бути поруч, слухати без засудження та просто розділяти цей момент із людиною, допомагаючи їй стабілізувати емоції.
“Зараз, в принципі, видно, що люди нервують, але коли ти поруч і підтримуєш їх, вони заспокоюються. Даєш зрозуміти, що всі живі, все добре”, – сказала фахівчиня.
Ефект чарівної цукерки та організація дій
У хаосі після атаки найважливіше — нагадати людині, що вона не залишилася наодинці зі своїм горем. Іноді для цього потрібні зовсім прості речі.
“В черзі біля намету я запропонувала одній жінці “чарівну таблетку”. Вона здивовано погодилась, хоч це була звичайна цукерка, але допомогла їй трохи відволіктися. Вона розповіла, що хотіла подати на підновлення житла, але в неї немає тут документів. Зараз вона поїде та забере їх. Вона вже знає, що робити. Головне — бути поруч з людиною, підтримати її.
Люди часто не знають, що робити. Вони думають лише про паспорт чи інші документи. Коли поруч хтось, хто допомагає зібратися та організувати дії, їм стає легше”, — пояснює Марина.
Допомога в критичних обставинах
Спеціалісти згадують і складніші випадки, як-от зимова історія з жінкою, чию квартиру затопило внаслідок удару. Постраждала була в стані гострої істерики.
“Вона всю ніч ходила по холодній підлозі босоніж, панікувала. Ми допомогли їй, перевзули, вивели на вулицю. Діти були за кордоном, вона залишилася сама. Тоді вона сказала: «Просто підтримайте мене, побудьте поруч, тримайте за руку». І це допомогло”, — розповідає Марина.
Такий тактильний контакт діє безпосередньо на мозок, знижуючи рівень кортизолу та адреналіну. Коли нервова система отримує сигнал безпеки через тримання за руку, паніка вщухає, а контроль над тілом повертається.
Важливість подальшого відновлення
І звісно, перша психологічна допомога це добре, але якщо у вас затягується стрес чи є незвичні симптоми, то треба пройти терапію чи звернутися до лікаря, аби він призначив необхідне лікування.
Проте перш за все ви маєте пам’ятати, що у вас є саме Ви, тому любіть і бережіть себе за будь-яких обставин”, – зазначила психологиня.
