У прифронтовому Павлограді спортсмени-кікбоксери щодня виходять на тренування, які можуть обірватися будь-якої хвилини через повітряну тривогу чи зникнення електрики. Діти продовжують займатися, готуються до турнірів і перемагають, хоча умови для спорту тут давно перестали бути звичними.
Тренування під сирени
У місті повітряна тривога звучить годинами. Тренер Владислав Ярмак зізнається: робочий графік розписати майже неможливо. Доводиться реагувати на ситуацію в реальному часі.
“Дуже часто зупиняємо тренування через тривогу. Вона може тривати кілька годин. Батьки телефонують і питають, чи варто йти. Іноді заняття просто скасовується. Це складно та заважає процесу, але вибору немає”, — говорить тренер.
Однак навіть коли повітряна тривога вщухає, на спортсменів чатує інша проблема — регулярні відключення світла.
Спортзал у сутінках
Двічі за листопад Павлоград залишався без електроенергії повністю. Команда має генератори, але їх потужності недостатньо для всього комплексу — тому інколи тренуються просто при світлі ліхтариків.
“Без світла важко, а коли ще й воду вимикають на кілька днів — взагалі дискомфорт. Помитися після тренування не можна”, — каже Владислав Ярмак.
З 10 по 14 листопада місто було без водопостачання через аварію на водоводі — спортсмени продовжували роботу навіть у таких умовах.
Перемоги, здобуті всупереч
Попри труднощі, юні кікбоксери показують високі результати на змаганнях. Один із них — 16-річний Георгій Клименко, який став чемпіоном Європи місяць тому. Хлопець визнає, що психологічно витримати таке навантаження важко.
“Ми часто сидимо в бомбосховищі. Тренування часто не проходять. Це виснажує морально. Без світла і води теж складно. Але це лише перешкода, яку я подолаю. Мрію стати чемпіоном світу, а потім — тренером”, — говорить Георгій.
14-річний Ілля Гончар, який нещодавно переміг на обласних змаганнях у Дніпрі, додає — хвилюються не лише спортсмени, а й їхні родини.
“Через тривоги та вимкнення світла важко тренуватися. Батьки постійно хвилюються за мене. Але кікбоксинг для мене багато значить, і я хочу продовжувати”, — каже Ілля.
Головна мета — чемпіонат України
Попереду в команди — серйозна підготовка. Уже в березні 2026 року відбудеться чемпіонат України з кікбоксингу, де визначатимуть склад національної збірної. Тренер і спортсмени налаштовані рішуче: попри все, вони прагнуть вийти на ці змагання в найкращій формі.
Павлоградські кікбоксери щодня доводять, що сила волі та віра в мрію здатні витримати навіть найважчі обставини — сирени, темряву і тиск війни.
