Щороку в Україні відзначають День Державного герба — одного з головних національних символів, який втілює багатовікову історію та незламний дух державності. Сучасний герб, тризуб, не лише відображає спадкоємність з часів Київської Русі, а й став мішенню для ідеологічної війни — як символ, який росія намагається привласнити, спотворити та використати у власних цілях.
Тризуб: від княжого знаку до герба незалежної держави
Історія тризуба сягає глибини століть — цей знак з’явився на території України ще за часів князя Володимира Великого. Його зображення можна побачити на монетах Київської Русі, де він слугував не лише родовим знаком, а й символом влади, що поєднувала світське та духовне начала. Тризуб швидко став асоціюватися з державністю та спадкоємністю влади на українських землях.
Протягом століть символ видозмінювався, але завжди зберігав сакральне значення. У XX столітті його відродили як герб Української Народної Республіки, а після здобуття незалежності у 1991 році тризуб офіційно закріпили як малий Державний герб України. Таким чином, він став живим мостом між історією та сучасністю.
Імперські амбіції: як росія намагається переписати символіку
Попри очевидний історичний зв’язок тризуба з українською ідентичністю, росія неодноразово намагалася приписати цей символ собі. Ще в часи Російської імперії елементи тризуба використовували в гербах українських губерній, а згодом і в загальноімперській символіці. Таким чином, тризуб намагалися «розчинити» у великоруському наративі, позбавивши його української унікальності.
З приходом радянської влади тризуб заборонили. Його замінили на нову комуністичну символіку — серп і молот, що стали знаряддям політичної уніфікації. Водночас тризуб залишався у підпіллі: на вишивках, емігрантських виданнях, у серцях українців, які не втрачали віру у незалежність.
Ідеологічна війна XXI століття
Спроба ревізії символіки набрала нових обертів із початком російської агресії проти України у 2014 році. У кремлівському дискурсі з’явилися заяви, що тризуб — нібито спільна спадщина «єдиного руського народу». Президент росії володимир путін навіть заявляв, що тризуб «не належить лише українцям», натякаючи на його начебто «загальноруський» характер.
Ці меседжі є частиною ширшої пропагандистської стратегії, що має на меті розмити кордони української ідентичності. Кремль намагається демонтувати наративи, які цементують суверенітет України, замінюючи їх штучними імперськими конструкціями. Викрадення символів — це не лише культурна агресія, це спроба стерти межі між поневоленим і колонізатором.
Реакція України: дипломатія, історична пам’ять та спротив
Українська влада та дипломатія не залишають ці атаки без відповіді. Міністерство закордонних справ неодноразово заявляло про неприпустимість привласнення національних символів. Представники українського керівництва також публічно захищали право України на свої знаки ідентичності.
Петро Порошенко, президент України у 2014–2019 роках, чітко заявив:
«Ми не дамо росії вкрасти наші символи. Тризуб — це не артефакт минулого. Це символ нашої гідності та майбутнього».
Міжнародна спільнота — правозахисники, юристи, науковці — також підтримує позицію України. Експерти наголошують, що спроби викрасти герб — це порушення культурного суверенітету, який є невід’ємною частиною національного права.
Національний символ у контексті війни
Після повномасштабного вторгнення у 2022 році тризуб набув нового сенсу. Він став знаком спротиву та незламності, символом єдності у боротьбі проти загарбника. Його носять на шевронах, викарбовують на стінах, татуюють на тілі. Для мільйонів українців він перетворився з історичного знака на маркер ідентичності сьогодення.
Тим часом російська пропаганда намагається знівелювати цей символ і далі. Пропагандисти вдаються до історичного релятивізму, подаючи тризуб як «загальний культурний спадок». Це не лише спроба привласнити символ — це намагання делегітимізувати саму ідею окремої української нації.
Значення тризуба для наступних поколінь
Тризуб має потужний виховний потенціал. У навчальних закладах його історія дедалі частіше входить до програм із патріотичного виховання. Його значення пояснюють дітям і підліткам, підкреслюючи, що це не просто красивий візерунок, а частина ДНК української нації.
Збереження цього символу — це не лише справа держави, а й кожного громадянина. У часи війни, коли все, що формує національну єдність, стає об’єктом атак, захист тризуба — це також захист суверенітету, гідності та свободи.
У День Державного герба українці знову пригадують: тризуб — це не просто атрибут. Це зброя в культурній війні, яку ми не маємо права програти.
