Україна у листопаді відновила експорт соєвого шроту до Китаю після майже річної перерви. Обсяги поки що невеликі, однак сам факт повернення на ринок КНР збігся з рекордними показниками експорту цього продукту загалом.
Упродовж листопада до Китаю було відвантажено близько 1 тис. тонн українського соєвого шроту. Це лише другий випадок постачання цієї продукції на китайський ринок за весь період торгівлі.
Натомість загальні обсяги експорту соєвого шроту з України продемонстрували різке зростання. У листопаді вони сягнули 158 тис. тонн, що на 26% більше, ніж у жовтні. Таким чином показник перевищив попередній місячний рекорд у 150,5 тис. тонн, зафіксований у липні.
Ключовим покупцем українського соєвого шроту залишається Європейський Союз. Саме на цей напрямок припала переважна частка поставок.
- 71% загального експорту було спрямовано до країн Євросоюзу
- близько 16 тис. тонн відвантажено до Туреччини
- приблизно 11 тис. тонн поставлено до Єгипту
Загалом за період із вересня по листопад 2025/2026 маркетингового року Україна експортувала 391 тис. тонн соєвого шроту. Це більш ніж удвічі перевищує показник аналогічного періоду попереднього сезону.
Активний попит з боку європейських покупців позначився і на ціновій ситуації. У жовтні – листопаді ціни попиту на експортному напрямку на умовах DAP – західний кордон зросли до максимальних значень із початку року та коливалися в межах 365 – 385 доларів за тонну.
Розширення географії збуту українського соєвого шроту відбувається поступово. Ще в серпні Україна відновила поставки цієї продукції до Єгипту, що стало одним із факторів загального зростання експорту.
Водночас у структурі аграрного експорту минулого сезону важливу роль відігравав і ячмінь. У маркетинговому році 2024/2025, який завершився 30 червня 2025 року, Україна експортувала майже 2,25 млн тонн цієї культури на суму 394 млн доларів за виробництва 5,6 млн тонн.
Найбільшим імпортером українського ячменю тоді став Китай із показником 708 тис. тонн. До трійки ключових покупців також увійшли Лівія та Іспанія.
Повернення українського соєвого шроту на китайський ринок, навіть у невеликих обсягах, фіксує поступове відновлення торговельних маршрутів і водночас підкреслює зростаючу роль Євросоюзу як головного партнера для цього сегмента аграрного експорту.
