Сербія, яка досі майже повністю залежала від російського газу, робить серйозні кроки для зміни власної енергетичної стратегії. Перемовини щодо закупівлі газу через механізм ЄС, альтернативні маршрути постачання, нові контракти — країна поспішає з диверсифікацією, під тиском часу та обставин.
Зараз понад 80% газу Сербія отримує з Росії. Однак геополітична ситуація змушує шукати інші джерела. Європейський Союз наполягає: країни-кандидати мають скоротити залежність від російського палива. Для Белграда це — питання не лише політичне, а й економічне. Новий довгостроковий контракт із Газпромом укласти не вдалося, а поточна короткострокова угода діє лише до кінця березня.
“Ми повинні адаптувати нашу енергетичну політику до певних вимог і запитів”, — визнає президент Сербії Александр Вучич.
Попри це, Вучич не приховує: “У нас все ще будуть великі обсяги російського газу, але ми забираємо все більше і більше у європейців”.
Відхід від звичного маршруту відбувається поступово, але впевнено. Сербія вже приєдналася до ініціативи спільних закупівель газу, запропонованої ЄС. На меті — забезпечити 500 мільйонів кубометрів на рік, що становить близько п’ятої частини річної потреби країни.
Азербайджанський газ уже надходить до Сербії через Болгарію. У планах — будівництво нового газопроводу до Північної Македонії, який відкриє доступ до зрідженого природного газу з Греції. Початок робіт — ще цього року. Крім того, до 2027 року Сербія матиме нафтопровід, що з’єднає її з Румунією.
“Це велика диверсифікація”, — підкреслює Вучич.
Газова карта Європи: зміни та виклики
Росія втрачає позиції на європейському ринку газу. Після закриття основних маршрутів — через Україну, Ямал-Європа та Північний потік — обсяг постачання російського газу трубопроводами у 2025 році скоротився на 44%. Найнижчий рівень з 1970-х років. Зараз єдина гілка для постачання — Турецький потік, через який газ іде до Туреччини, Сербії, Угорщини та Словаччини.
- Турецький потік — 15,75 млрд кубометрів на рік.
- Сербія та ще кілька країн отримують газ транзитом через Туреччину.
- Будівництво альтернативних трубопроводів — у пріоритеті.
Енергетичний ринок Європи швидко змінюється. Сербія прагне не відставати — і, схоже, це питання її енергетичної незалежності та європейського майбутнього.



