Ветеран і спортсмен Борис Гунько з Жовтих Вод невдовзі вирушить до США, щоб стати частиною національної збірної на престижних міжнародних змаганнях для поранених військовослужбовців і ветеранів. Попри складний шлях від фронту до спортивних арен, його історія — про незламність, віру в себе та силу команди.
Початок служби для Бориса збігся з першим тижнем повномасштабної війни. Без бойового досвіду він став солдатом 17-ї танкової бригади. Уже на другий день, 25 лютого 2022 року, долучився до Збройних сил України, а за кілька днів — в опорному Бахмуті, ще мирному на той момент місті.
Служба принесла чимало нових навичок. Окрім керування важкою технікою, Борис навчився готувати їжу для підрозділу. Вперше — коли громада Мирнограда передала дві тушки свиней для солдатів.
Ветеран згадує, як отримав свою першу військову спеціальність влітку 2022 року — водій механічного моста. Далі були бої за Херсонщину, Донеччину, Бахмут, Соледар і Червоноград. Саме там підрозділ зазнав перших втрат. Той біль, говорить Борис, не забути.
Перше поранення отримав біля Бахмута — втратив частину слуху, уламки посікли шию. Після відновлення повернувся до служби, цього разу — до саперних підрозділів, де працював і на Харківщині. Далі був суворий період у Курській області, що закінчився новим важким пораненням: під час евакуації загинув побратим, а Борис втратив кінцівку.
Довга евакуація, турнікетний синдром, майже 20 операцій, діалізи — шлях до відновлення був болісним і тривалим. Але саме тоді він почав новий етап життя.
“Я вибрався з такого тяжкого положення і почав процедуру з реабілітаційних моментів”, — згадує Борис.
Після війни Борис повернувся до Жовтих Вод. Спорт став відкриттям: раніше він лише організовував свята і змагання, озвучував переможців, але не був спортсменом. Тепер фізична активність — основа відновлення.
Перші тренування — по кілька годин щодня у тренажерному залі. Далі — участь у ветеранських спортивних об’єднаннях і професійних змаганнях. На одному з турнірів у Києві спробував себе в трьох дисциплінах серед дев’яти.
“Спорт дає мені силу, змогу і відчуття команди, якої так не вистачає після списання з війська. Я зрозумів, що спорт повертає до життя”, — ділиться ветеран.
Саме після київських змагань його запросили до складу збірної для участі у Air Force and Marine Corps Trials у США. Україна буде представлена 15 спортсменами, що змагатимуться в 11 видах спорту, серед яких сидячий волейбол, баскетбол, регбі на візках та метання диска. Борис пройшов усі відбори та співбесіди.
Підготовкою української збірної опікуються Міністерство у справах ветеранів та команда “Повернись живим” у межах національної стратегії зі створення безбар’єрного простору. Це дає шанс не лише змагатися, а й мотивувати інших — показати, що життя після війни можливе і яскраве.
“Це досить тяжкий і важкий шлях, тільки ми його зможемо пройти. Треба бути прикладом для свого оточення, для себе, для своїх близьких і допомагати тим, кому важче, ніж тобі”, — переконаний Борис Гунько.
Сила, витримка, відкритість до нового — такі риси перетворили військового на спортсмена, а людину з непростою історією — на натхнення для багатьох.
