Кількість звернень громадян щодо порушень з боку працівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки щороку збільшується. Про тенденцію та її наслідки розповів уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець, коментуючи роботу системи мобілізації в умовах воєнного стану.
За його словами, значна частина скарг справді підтверджується. Омбудсмен звертає увагу, що поряд із випадками перевищення повноважень виникають ситуації, які можуть мати ознаки кримінальних правопорушень.
“Коли без жодних юридичних підстав працівники ТЦК обмежують свободу громадян України, забирають особисті речі, застосовують силу. Ця сила призводить до дуже негативних явищ, коли громадяни потрапляють до лікарень, а інколи навіть помирають. Ми ніколи не зможемо перемогти Росію, якщо громадяни будуть боятися представників ТЦК більше, ніж російських ракет”, – наголосив Лубінець.
Він підкреслив, що не всі звернення знаходять підтвердження, однак загальна статистика демонструє чітке зростання порушень. За інформацією Офісу омбудсмена, лише з початку 2025 року до кінця жовтня надійшло майже 5 тисяч скарг, тоді як за весь попередній рік їх було близько 3,4 тисячі.
Лубінець переконаний, що підвищення мотивації громадян можливе лише за умови справедливих умов служби. Омбудсмен вважає, що держава має гарантувати військовим гідну оплату та зрозумілі терміни перебування у війську.
“Коли ти на передовій, 120 тисяч – це невеликі кошти. Ті, хто вважає, що у військових дуже великі зарплати, нехай хоча б один день побудуть на передовій під постійними обстрілами”, – сказав він.
Паралельно з цим українські військові та представники влади наголошують, що частина негативних повідомлень про мобілізацію може бути результатом інформаційно-психологічних операцій Росії. Водночас омбудсмен наполягає: проблеми, повʼязані з порушеннями закону з боку окремих представників ТЦК, необхідно визнавати і вирішувати системно.
Після початку повномасштабного вторгнення в Україні запроваджено воєнний стан і загальну мобілізацію. На цьому тлі конфліктні ситуації навколо роботи територіальних центрів та поведінки їхніх працівників дедалі частіше стають предметом суспільної дискусії і юридичних розглядів.
